Простатитом називають запалення передміхурової залози. В даний час урологи схиляються до думки, що простатит є не єдиним захворюванням, а поєднує кілька захворювань чоловічої статевої сфери. Це одна з найчастіших патологій чоловічого урогенітального тракту, і за оцінками фахівців, відсоток чоловіків, які страждають на простатит у тій чи іншій формі, постійно зростає. З віком ризик захворіти на простатит збільшується.
Причини простатиту
Безпосередньою причиною простатиту є два фактори, рівноцінні за своєю значимістю. Перший – це виникнення застійних явищ у малому тазі, як наслідок, у простаті, і другий – приєднання інфекції. Однак у ряді випадків не вдається виявити інфекційного збудника в тканинах простати, імовірно в подібних випадках причиною простатиту стають аутоімунні процеси, що означає, що передміхурова залоза піддається атаці з боку клітин власної імунної системи, в результаті збою, що відбувся в ній.
Сприятливими факторами виникнення запалення в передміхуровій залозі є: ослаблення імунітету внаслідок перенесеної інфекції, переохолодження, стресів; гормональні порушення, неповне сім'явипорскування, гіподинамія, харчові переваги (пристрасть до смаженої, жирної, копченої, гострої їжі), часта затримка сечовипускання. Однією з найпоширеніших причин простатиту вважають нерегулярне статеве життя.
Види простатиту
В даний час прийнята міжнародна класифікація простатиту, що є найбільш повною та охоплює всі види запалення:
- Категорія I. Гострий простатит;
- Категорія ІІ. Хронічний бактеріальний простатит;
- Категорія ІІІ. Небактеріальний хронічний простатит/синдром хронічного тазового болю – захворювання, при якому не виявляється інфекція, що триває понад 3 місяці;
- Підкатегорія III А. Синдром хронічного запального тазового болю (у секреті простати визначаються лейкоцити);
- Підкатегорія III Б. Синдром хронічного незапального тазового болю (у секреті простати відсутні лейкоцити);
- Категорія IV. Безсимптомно протікає хронічний простатит (у секреті простати присутні лейкоцити, скарг пацієнт не пред'являє, захворювання виявляється випадково).
- біль у ділянці малого тазу та статевих органів;
- порушення сечовипускання, до яких відносяться млявий струмінь, уривчастий струмінь, неповне спорожнення сечового міхура, прискорене сечовипускання і т. д. ;
- розлади у сфері статевої сфери.
- аналіз секрету передміхурової залози;
- пальцеве ректальне обстеження;
- трансректальне УЗД простати;
- УЗД нирок та сечового міхура;
- аналіз крові на ПСА (простатичний антиген);
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз сечі на урогенітальні інфекції до та після масажу простати;
- урофлоуметрія (дослідження сечовипускання).
Симптоми простатиту
Є так звана «простатитна тріада», три симптоми простатиту, що найчастіше зустрічаються. До них відносяться:
Слід зазначити, що не всі три симптоми простатиту є обов'язковими, крім того, гострі та хронічні простатити протікають по-різному.
Симптоми простатиту гострої форми: сильний, різкий біль у ділянці передміхурової залози, що віддається у пряму кишку, промежину, яєчка, поперек; погіршення загального стану, лихоманка, головний та м'язовий біль, загальна слабкість; порушення сечовипускання аж до гострої затримки сечі внаслідок набряку передміхурової залози та здавлення уретри.
Симптоми простатиту хронічного: біль у ділянці передміхурової залози, але менш інтенсивний, ніж при гострому простатиті; порушення сечовипускання, статеві розлади: неповна ерекція, короткочасна ерекція, прискорене сім'явипорскування тощо. Хронічний простатит може мати хвилеподібний перебіг, коли періоди загострення змінюються періодами затихання, або може мати постійно слабко виражену симптоматику.
На відміну від інших запальних захворювань, коли хронічний процес є наслідком невиліковного гострого запалення, хронічний простатит часто буває первинно-хронічним, коли пацієнту важко визначити початок захворювання.
Діагностика простатиту
Для діагностики простатиту проводять такі дослідження:
Основним у діагностиці є виявлення причин простатиту, оскільки від цього залежать лікувальні заходи. Ще одне завдання діагностики – це виключення раку передміхурової залози.
Лікування простатиту
Гострий та хронічний простатит бактеріального походження лікують за допомогою антибактеріальних препаратів. Призначаються потужні дози антибіотиків, при гострому простатиті навіть до отримання результатів бакпосіву, так як гострий процес вимагає вживання негайних заходів. У комплексі призначаються протизапальні нестероїдні препарати, що мають також знеболюючий ефект.
Хронічний простатит лікується залежно від його причини. При небактеріальних простатитах приймають загальнозміцнюючі, імуномодулюючі препарати. Лікування простатиту проводиться з обов'язковою участю фізіотерапевтичних процедур: лазеротерапії, магнітотерапії, електрофорезу лікарських речовин, ультразвуку тощо.
Урологи стверджують, що лікування простатиту одними медичними засобами спричинить лише тимчасове полегшення, оскільки без зміни звичного способу життя лікування простатиту неефективне. Необхідно відмовитись від шкідливих звичок, вести активний спосіб життя, усунувши гіподинамію, уникати застійних явищ у малому тазі за допомогою спеціальної гімнастики, намагатися менше часу проводити в автомобілі, більше рухаючись пішки, а також достатньо відпочивати.
Важливо також налагодити своє сексуальне життя, зробивши його регулярним і повноцінно харчуватися. Хронічний простатит схильний до рецидивів, тому зміни у способі життя повинні мати постійний характер, лише в цьому випадку лікування простатиту призведе до повного лікування.
Лікування простатиту народними засобами
Для лікування простатиту широко та успішно застосовуються народні методи, особливо для лікування хронічного простатиту. Діють вони м'якше, ніж медикаментозні препарати, але все ж таки досить ефективні і дають менше побічних ефектів, завдяки чому лікування простатиту народними засобами можна проводити протягом тривалого часу, до усунення симптомів захворювання.
З народних засобів для лікування простатиту широко використовуються чаї з лікарських трав, що мають протизапальну та антибактеріальну дію: чай з ромашки аптечної, листя шавлії, квітів календули тощо. Лікарські трави застосовуються також у вигляді настоянок та бальзамів. Як загальнозміцнюючі засоби використовують мед і продукти бджільництва. Бджолиний віск чудово підходить обгортанню при лікуванні хронічного простатиту, замінюючи собою парафін. Як м'який імуностимулюючий засіб застосовують настойку ехінацеї, з цією ж метою успішно використовують деякі сорти меду.